Зсидіти, -джу, -диш, гл. Высидѣть, просидѣть. Мати ще й удушливенька була: було всю нічку зсадить, усе бухикає.
Ніде 1 нар.
1) Негдѣ.
2) Некуда. Йому ніде дітись.
Печогладини, -дин, мн. Обычайподобный смотринамъ: къ жениху приходятъ родственники невѣсты; но при этомъ они дѣлаютъ видъ, что исправляютъ, гладять, мажутъ печь, за что и получаютъ угощеніе. Въ сопровождающихъ приходъ этотъ пѣсняхъ поется однако: «Прийшли ми печі гладати», а не гладити; вѣроятно гладати = глядати, въ такомъ случаѣ печогладини = печоглядини (Cм.), а глаженье печи явилось уже какъ слѣдствіе забвенія первоначальнаго значенія глагола глядати и приданія ему значенія гладити.
Пилюга, -ги, ж. Большая пыль. Ну й пилюга на шляху — і не дихнеш!
Письменний, -а, -е. Грамотный. Письменному книжка в руки.
Поперепірати, -ра́ю, -єш, гл. Перемыть бѣлье наново (во множествѣ).
Сточки, -чок, ж. мн. Слитые вмѣстѣ остатки. Пила сточки.
Сягати, -га́ю, -єш, сов. в. сягну́ти, -гну́, -не́ш, гл.
1) Достигать, достичь, касаться, простираться, доставать, достать. Бреде старий, назад ся оглядає, а йому вода вже по шию сягає. З дідьком не сягай до одної миски. По Вкраїні огні горять, під небо сягають.
2) Хватать, хватить, стать. Узяла карбованця грошей, — думка, бач, така, що стане й на оливу; адже й не сягнуло.
Умерчик, -ка, м. = умерлець.
Хи-хи! меж., выражающее смѣхъ. Хи-хи-хи! зареготавсь о. Хведор.
