Відсіватися, -ваюся, -єшся, сов. в. відсіятися, -сіюся, -єшся, гл. Кончать, кончить сѣять, кончить посѣвы. Вже люде відсіваються. — Живуть усю весну.... на полі, поки одсіються.
Гила, -ли, ж.
1) Грыжа.
2) Родъ игры съ деревяннымъ шаромъ (свинкою), который бьютъ палками; также граничная черта въ этой игрѣ.
Горобе́йник, -ка, м. Раст. Lithospermum arvense L.
За́міль, -лі, ж. Отмель.
Запу́куватися, -куюся, -єшся гл; Свертываться (о цвѣтахъ). Над вечір перед заходом сонця майже усі квітки запукуються, схиляють свої головки додолу.
Послухач, -ча, м. Слушатель. Аби були побрязкачі, то будуть і послухачі.
Пукнути, -ну, -неш, гл.
1) Стукнуть. Ой піду я під віконце, пукну. Гукни, та не пукни, або: та не стукни.
2) Лопнуть, треснуть.
Разина, -ни, ж. Разокъ. Ум. рази́нка. Тільки разинку й поцілував та й побіг.
Трембіта, -ти, ж. Музыкальный инструментъ гуцуловъ — длинная, около 3 метровъ, деревянная труба; узкій конецъ называется пищо́к, широкій — голосник, а расширенная часть инструмента голосни́ця. Ум. трембі́тка, трембі́точка.
Чистилище, -ща, с. Чистилище. Чув-їм за чистилище, же то іст місци для грішників на пукуту.
