Благородність, -ности, ж. Благородство.
Заку́рювати, -рюю, -єш, сов. в. закури́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Задымливать, задымить. Затопила, закурила сирими дровами. 2) Закуривать, закурить. Люльки з пожару закурили. 3) Заканчивать, закоптить. 4) Запыливать, запылить что. 5) Только сов. в. Быстро побѣжать, быстро поѣхать. Закурив з Кам'янця вже парафіяльним попом. 6) Начинать, начать курить водку, закурить. Отсюда закури́ти — запить, загулять. Продав усю худобу, та як закурив!
За́молоду нар. Въ молодости. Вони замолоду услужали людім, а тепер, звісно, постаріли, немочні тепер стали. Чи ти хочеш замолоду м'ясо їсти, чи на старість кістки гризти? Не дав їм Бог замолоду діток.
Китяг, -гу и ки́тях, -ху, м.
1) Гроздь, кисть. Спілі вишні злипались китяхами, як бджоли кругом матки. Вишні так і висять китяхами.
2) Комокъ. А сніг ліпив у шибки, набивався китяхами, блищав через скло.
3) Метелка проса.
Колісник, -ка, м. Колесникъ.
Мастки́й, -а́, -е́ Жирный, масляный, маслянистый. Мастке сало. Мастка глина. мастке полотно́. Плотное полотно. Ум. мастке́нький.
Очкове, -вого, с. Подать съ улья.
Пластовнистий, -а, -е. Падающій хлопьями.
Порхавка, -ки, ж.
1) Bufo, жаба.
2) Раст. Licoperdon bovista.
Суголов, -ва, гл. = суголовок.
