Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кладовище

Кладовище, -ща, с. Кладбище. На шлях дивлюся та на поле, та на ворону на хресті, на кладовищі. Шевч. Опівночі дивиться — йде з кладовища гурба мерців. ЗОЮР. II. 43.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 247.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАДОВИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАДОВИЩЕ"
Властиво нар. 1) Свойственно. Желех. 2) = власне.
Допіра́ння, -ня, с. Достирываніе бѣлья.
Закі́пчитися, -чуся, -тишся, гл. Окончить работать. Угор.
Каронька, -ки, ж. Ум. отъ кара.
Ласуха, -хи, ж. Лакомка. Цібелла же була ласуха. Котл. Ен. V. 36. Ум. ласушка, ласушечка.
Лі́жко, -ка, с. Кровать. По своєму ліжку простягай ніжку. Ном. № 9883. Гість лави не засидить, ліжка не залежить. Ном. № 11939. Не на ліжко, — в домовину сиротою ляжу. Шевч. 27. Ум. ліженько, ліжечко. Пішов до ліженька, — постілька біленька, а на тій постільці дитинка маленька. Чуб. V. 687.
Маляре́нко, -ка, м. Сынъ живописца, маляра.
Надо́коло нар. Вокругъ, кругомъ. Кам'янець вінець: надоколо вода, а в середині біда. Ном. № 710.
Напита́ти, -та́ю, -єш, гл. Найти кого-нибудь разспрашивая. напитати кло́поту (біди, лиха). Нажить хлопотъ (бѣды, горя).  
Плетиця, -ці, ж.біла. Рыба Luciscus rutilus. Шух. І. 24.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛАДОВИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.