Босісінький, -а, -е. Совершенно босой. Там такий голем голісінький, босем босісінький.
Вара! I, меж. Нe тронь! прочь! Вара від мене! «Ой вара, вара, нові новобранці: ой є в мене иншії коханці.» — Ой чомусь тоді не казала: «вара!» як єсь од нас подарунки брала.
Випірати, -раю, -єш, сов. в. виперти, -пру, -преш, гл.
1) Выпирать, выпереть, выталкивать, вытолкать, вытискивать, вытиснуть. Вербові дрова, а козиний кожух, то й випре дух.
2) Вытѣснять, вытѣснить, заставить уйти. Притиківну випер у місто служити. Я думав, що з його й дуту випре сю ніч.
Голодранець, -нця, м. Оборванецъ. Еней прочумався, проспався і голодранців позбірав. Вообще бѣднякъ.
Дівча́, -ча́ти, с. Молодая дѣвушка; дѣвочка. Сидить дівча край віконця при великім смутку: покидає козак дівча, як голуб голубку. Ум. Дівча́тко, дівча́тонько, дівча́точко. мн. Дівча́та, дівча́тка, дівча́тонька, дівча́точка. Дѣвушки, дѣвочки. Що по нас, пане, старі баби стануть в полі свистіти; а по тобі, пане, молодиї дівчата зачнуть голосити.Коли родяться більш хлопчаки, ніж дівчатка — війна буде.
На́гибка, -ки, ж. Находка.
Начісувати, -сую, -єш, сов. в. начесати, -чешу, -шеш, гл. Начесывать, начесать. Тихо дівча косу чеше, що начеше, на Дунай несе. На тім'ї начесав аж струп.
Тикати, -каю (-чу), -єш (-чеш), гл.
1) Тыкать, втыкать.
2) Давать, показывать (кукишъ). Вона йому дулі тиче.
3) Говорить «ты». Не тикай, бо мене царь ґудзиками обтикав. То це він на батька тикав?
Трохась нар. = троха. Трохась не впало.
Чумачія, -чії, ж. = чумачина 2. Ізбудила мене мати в обідню годину, як спустилась чумачія з гори та в долину.