Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клапоухий

Клапоухий, -а, -е. Каплоухий. Клапоуху хоч родзинками годуй, а все буде клапоуха. Ном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАПОУХИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАПОУХИЙ"
Відерце, -ця, с. Ум. отъ відро.
Задля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. Замедлить, пробыть долго; протянуть. Прочула я, що в неї чоловік умер, — де вже з нею на світі задляється. МВ. ІІ. 143.
Критий, -а, -е. Покрытый, крытый: Критий кожух, крита хата. критий віз. Возъ съ верхомъ, будкой. Віз критий, палубчастий. МВ. ІІ. 198.
Лобови́й, -а́, -е́ Лобный. Лобова кісточка. Кв. II. 132.
Обв'язувати, -зую, -єш, сов. в. обв'язати, -жу, -жеш, гл. = об'язувати, об'язати.
Оцілок, -лку, м. = кресало. Вх. Уг. 256.
Позострічати, -ча́ю, -єш, гл. = позострівати.
Прибічи гл. = прибігти. Вх. Уг. 263.
Суміш, сумішно, нар. Смѣшанно. Лящі, язі, усяка риба сумішно.
Трачарь, -ря, м. = трач 1. Хотин. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛАПОУХИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.