Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клиння

Клиння, -ня, с. соб. отъ клин. Рубай, сину, яворину, — добре клиння буде. Чуб. V. 883. Розлетілися, як липове клиння. Ном. № 1882. (Въ сорочці) з боків вшито клинє. Шух. І. 153. Вас. 155.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 251.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛИННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛИННЯ"
Біхреса, -си (м.?) Родъ бѣса, живущаго въ лѣсу и похожаго на мужика въ красной шапкѣ. Вх. Лем. 392.
Вікодавній, -я, -є. Древній, очень старый. К. (Желех.). Це дід вікодавній. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Догожа́ння, -ня, с. Угожденіе.
Дола́дно, дола́дне нар. Красиво, порядочно, разумно, хорошо, основательно. Чи то ж можно того назвати христіянином, хто не знає навіть доладне про життя й діла Христові? Дещо. 9. Отак буде доладній. Н. Вол. у.
Ду́нути Cм. дути.
Загуркота́ти, -чу́, -чеш и загуркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Загремѣть раскатами. Ком. II. 34. Буря повстала, загуркотіло. Мет. 58. 2) Застучать, загремѣть. Гур! гур! гур! щось страшно загуркотіло по-під вікнами й стихло. То підкотилась карета. Левиц. Пов. 317. Заскреготали зубами відьми й загуркотіли з хати. Грин. І. 68.
Закмі́титиCм. Закмічувати.
Позгинати, -ня́ю, -єш, гл. Согнуть (во множествѣ).
Роботуха, -хи, ж. Работница трудолюбивая. А й до діла роботуха, і до хлопців щебетуха. Мил. 110.
Убільшати, -ша́ю, -єш, сов. в. убільшити, -шу, -шиш, гл. Увеличивать, увеличить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛИННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.