Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клопота

Клопота, -ти, ж. = клопіт. Гроші невеликі, але клопота. Камен. у. Ум. клопоточка. Та троє дітей покинула, а четверте в сповиточку та на мою клопоточку. Чуб. V. 786.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛОПОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛОПОТА"
Бруховещина, -ни, ж. Время гетманства Брюховецкаго. К. Хмельн. 6.
Дерча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Дребезжать, трещать. Харьк.
Зану́дитися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Затосковать, заскучать. Од болести прохожуся, од любови занужуся. Лавр. 141. 2) ли́хом зануди́тися. Напасть тоскѣ, хандрѣ. Десь моєму панові лихом занудилось, що з Хмельницьким гуляти схотілось. Макс. (1849). 66.
Лохма́тий, -а, -е. Названіе вола съ большимъ брюхомъ. КС. 1898. VII. 47.
Нецвічений, -а, -е. Непокрытый цвѣтами. Ой у лузі калинонька нецвіченая, — туди ішла дівчинонька невінчаная. Мил. Св. 7.
Порібрина, -ни, ж. = поребрина. Козел. у. Черк. у.
Самарати, -раю, -єш, гл. Походить, быть похожимъ. Кіс самарає на дрозда. Вх. Зн. 62.
Сіделечко, -ка, с. Ум. отъ сідло.
Хирячка, -ки, ж. Болѣзнь. Хирячка напала Катрю, треба лічити. Полт.
Чмакати, -каю, -єш, гл. Чавкать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛОПОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.