Ви́рнути. Cм. Вирина́ти.
Дува́н, -на, м. Дѣлежъ, раздѣлъ. Ум. дуванець.
Заміра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. заме́рти, мру́, мре́ш, гл. Замирать, замереть, обмирать, обмереть. Серце б'ється, замірає. Не дай спати ходячому, серцем замірати. В мене серце наче замерло. 2) Впадать, впасть въ летаргію. Як їй не вірити, коли вона, заміравши, бачила, яке на тому світі є мучення і злодіям, і табашникам.
Клапати, -паю, -єш, гл. Болтать.
Лю́тень, -ня, м. = лютий 2. Місяць лютень питає, чи обутий. Лютень казав: як би я в батькових літах — бику третяку ро́ги вирвав би.
Обмилитися Cм. обмилитися.
Позамерзати, -заємо, -єте, гл. Замерзнуть (о многихъ, о многомъ). У погрібі і квас, і капуста, і огірки — усе позамерзало.
Преміч, мочі, ж. Сила, наибольшая сила. З усієї премочі смикнув.
Скребтати, -бчу, -чеш, гл. = скребти. Сирота сироту скребче, щоб було животу легче.
Старунок, -нку, м. Стараніе, попеченіе. Старунок дав, то й видухав кінь, а не дай старунку, то й коня б не було.
