Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кльон

Кльон, -ну, м. Проклятіе. То не огонь наше, то лице Мотрине; то не искри сиплються, — то її кльони й прокльони. Мир. ХРВ. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЬОН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЬОН"
Балабонка, -ки, ж. Родъ растенія съ клубнями на корнѣ, похожими на картофель (употребл. для настойки). Херс.
Жебра́н, -на́, м. = жебрак. Жебран ходить, хліба просить. Чуб. V. 433.
Курний, -а́, -е́ 1) Дающій много дыму. Курне угілля. Міусск. окр. 2) Дымный; курной. Курна хата. Шух. І. 96. 3) Пыльный. Курний шлях.
Нечеть, -ті, ж. У товарищества овчинниковъ при дѣлежѣ ими овчинъ: кожа, оставшаяся безъ пары. Вас. 156.
Перегнати Cм. переганяти.
Поволочити, -чу́, -чиш, гл. = поволокти. Поволочено по сінях. Лукаш. 152.
Полуднання, -ня, с. 1) Полдничаніе. 2) = полудень 2. Буде йому на снідання і на обідання і на полуднання. АД. І. 148.
Попаритися, -рюся, -ришся, гл. Попариться.
Попасати, -са́ю, -єш, гл. Пасти въ дорогѣ. Воли попасали. Рудч. Чп. 89. Іде Марко з чумаками, ідучи співає, не поспіша до господи — воли попасає. Шевч. 116.
Цупечка, -ки, ж. Коротенькая курительная трубка. Сз. Л. 257.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЬОН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.