Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клямка

Клямка, -ки, ж. Щеколда. Коли чує, — хтось лапає біля клямки; відчинив двері. Стор. Клямка запала. Дѣло кончено, поздно ужъ. Ном. № 1840, 1841. Ум. клямочка. Вона зараз притягне залізну клямочку з гвіздочком. Ком. II. 67.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 256.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЯМКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЯМКА"
Больба, -би, ж. Полба. Мнж. 176.
Воркота, -ти, ж. Мурлыканіе. Ой на кота воркота, на дитину дрімота. Макс. (1849), 102.
Гу́торити, -рю, -риш, гл. Разговаривать. К. ЧР. 47. Годі вже вам гуторить про свої смутки. К. ЧР. 33. На нашому хуторі по нашому й гутори. Посл. Зібрались три дівчини на Різдво, гуторять собі. Грин. І. 284.
Опріч, опріче, нар. 1) Кромѣ. Опріч сорочки Біг-ма нічого. Ном. № 1527. Сусід близьких нема опріче вас. Г. Барв. 197. 2) Отдѣльно, особо. Опріч людей собі ходила. Греб. 319.
Погрозка, -ки, ж. Ум. отъ погроза.
Позамальовувати, -вую, -єш, гл. Закрасить (во множествѣ).
Порозгвинчувати, -чую, -єш, гл. Развинтить (во множествѣ).
Пришпилька, -ки, ж. Булавка. Конст. у.
Скромадіння, -ня, с. Скобленіе.
Споконвіку нар. Искони. На високих горах лежить споконвіку сніг. О. 1862. III. 33. Од споконвіку і донині ховалась од людей пустиня. Шевч. 378.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЯМКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.