Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

княжити

Княжити, -жу, -жи́ш, гл. 1) Княжить. 2) Быть женихомъ или невѣстою. Буду ж бо я в суботу княжити, будуть мені бояри служити. Рк. Макс. Устань, Марусенько, не княжи, відсунь кватирочку, погляди, чи всі бояри на дворі. Рк. Макс.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 258.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНЯЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНЯЖИТИ"
Гру́зько нар. Топко, вязко. Ном. № 13323. Грузько йти.
Замоло́чувати, -чую, -єш, сов. в. замолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Зарабатывать, заработать молотьбой. Піде замолотить коробку, а ще й зажнемо якого снопа. Г. Барв. 435. Чи зажала, чи замолотила? Мкр. Н. 21.
Зви́вистий, -а, -е. Извивистый. К. ЦН. 293.
Звірни́к, -ка́, м. Звѣринецъ. Вх. Лем. 418.
Крамаренко, -ка, м. Сынъ торговца.
Пагуба, -би, ж. 1) Пагуба, гибель. Од пагуби тебе хранить, щедротами вінчає. К. Псал. 232. 2) Губитель. Клякай, сповідайся ти, пагубо! — каже священник (розбійникові). Гн. II. 143.
Поназбірувати, -рую, -єш, гл. Собрать (во множествѣ). Поназбірували слив та й продають по копі відро. Лебед. у.
Прип'ясти, -ся. Cм. припинати, -ся.
Ростомилений, -а, -е. Любезнѣйшій, милый. Літала она без гори до своєї любой ростомиленой матері. Гол. II. 721.
Шевський, -а, -е. 1) Сапожничій. Нашії чоботи, шевської роботи. Мет. 186. шевська смола. Варъ. Прилип до мене, як шевська смола до чобота. Ном. № 2750.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КНЯЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.