Башта, -ти, ж.
1) Башня. Змурував високу багату. Михайлик — лицарь був, да як зійшов на башту, да пустив з лука стрілу.
2) Старая толстая ель. Ум. баштонька, башточка.
Бойовничий, -а, -е. Свойственный бойцу.
Вернигора, -ри, м. Сказочный герой, переворачивающій горы.
Дарморо́с, -су, м. Раст.: лицій, Lycium barbarum.
Жовти́нці, -ців, м. мн. Сапоги изъ желтаго сафьяна. Чоботи одні жовтинці, а другі юхтові.
Костур, -ра, м. Клюка, посохъ. — Діду Сидоре, собак боюся! — А з костуром, бабко, а з костуром, любко, а з костуром, Пархомівно, сивая голубко. Ум. костурець. Я собак боюся. — Ой з костурцем, бабко. Ув. костуряка. (Старець) розбігся, опершися на костуряку.
Паскудно нар. Мерзко, гадко, скверно.
Перелад, -ду, м. Въ выраж. нема ні ладу, ні переладу. Нѣтъ совершенно никакого порядка.
Перелесниця, -ці, ж. = літавиця.
Розлучник, -ка, м. Разлучитель. Допоможи мені, моцний Боже, розлучника вбити, най не ходить, де я ходжу дівчину любити.
