Вісточка, -ки, ж. Ум. отъ вість.
Зара́но нар. Слишкомъ рано. Жінка його уданенька вмерла зарано.
Злякнутися, -кну́ся, -не́шся, гл. = злякатися. Вона злякнулася його. Ти, Ляше, злякнеш і з коня впадеш, сам присиплешся землею.
Коляса, -си, ж. Экипажъ, коляска. Ой пізнала мила вороні коні, а ще пізнавай новую колясу. Їхала, кажуть, одна скупа пані... і попалася розбійникам: обступили колясу. Ум. коляска, колясонька, коля́сочка. Ласка не коляска: сівши, не поїдеш. Вже кучері молодії на колясоньках стоять і віжечки шовковії в білих рученьках держать. Уже кониченьки позапрягані, і колясочки позавертані, тільки сісти та поїхати.
Обряд, -ду, м. Обрядъ. Чумакування що? Се не козацтво, у чумаків тільки обряд козацький.
Паскудність, -ности, ж. = паскудство.
Позасоромлюватися, -люємося, -єтеся, гл. Застыдиться (о многихъ). Позасоромлювалися наші дівчата.
Саблук, -ка, м. саблука, -ки, ж. Сортъ яблокъ.
Строїти, -ро́ю, -їш, гл.
1) Одѣвать, наряжать.
2) Настраивать. Ой ти, Давиде, свої гусла стрій.
3) Готовить, приготовлять, снаряжать. Стрійте коні. В стані свічка горить, там Івасьо коня строїть.
4) Дѣлать, сооружать, строить. На один копил дідько всіх ляхів строїв. З чужого добра не строїть двора.
Турченя, -няти, м. Турокъ-ребенокъ. Ум. турченятко. Люляй, люляй, турченятко!
