Валок, -лка, м. 1) Ум. отъ вал. 2) Часть граблей, на которой укрѣплены зубья. 3) Брусъ бороны, въ который вставлены зубья. 4) Часть ткацкаго снаряда шпурів. 5) Часть друлівника. 6) Часть мотовила. 7) = вал 4. Ополудні гребли сіно і в волочки клали щільно. Ум. валочок. 8) = качалка 1. Тісто роскачують валком.
Відчухмарити, -рю, -риш, гл. Высѣчь, отодрать.
Де́рен, -рну, м. Дернъ. Зрівняв землю, покрив дерном, щоб ніхто не бачив, де полягли Гонти діти, голови козачі.
Захмурытыся, -рюся, -ришся, гл. Нахмуриться. Що ся на 'ня захмурыла Ты, бидо, чорненька.
Лямпа́рт, -та, м. Леопардъ.
Погустішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться гуще. Стала висівки корові давати, то погустішало молоко.
Попідтоплювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и підтопити, но во множествѣ.
Простолюд, -ду, м. Простонародіе.
Угу меж. Имѣетъ утвердительное значеніе: да.
Чонок, -нка, м. = човник 2. Части: стержень — клубец, шпулька — цівка.
