Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

козаччина

Козаччина, -ни, ж. Казатчина. Хто не пізнав би тут потомків старого Запорожжя, старої козаччини, одягнутої в мундири. Левиц. І. 258.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗАЧЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗАЧЧИНА"
Канянка, -ки, ж. Раст. повилика, Cuscuta. Хотинск. у.
Капцан, -на́, м. Голякъ, бѣднякъ. Желех.
Меньо́к, -нька, м. = мень. Котл. Ен. IV. 9.
Понариґовувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и кариґувати, но во множествѣ.
Приносини, -син, ж. мн. = принос. Рк. Левиц.
Селитися, -лю́ся, -лишся, гл. Селиться. Не дай, Боже, два рази женитись, а три рази селитись. Ном. № 8865.
Скаменілий, -а, -е. = скамянілий.
Скочуватися 2, -чуюся, -єшся, гл. Переѣхать, переселиться. Вх. Зн. 64.
Стаднарка, -ки, ж. = стадарня. Шух. І. 185.
Сухоліття, -тя, с. Сухое, бездождное лито. Ном. № 13647.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЗАЧЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.