Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колода

Колода, -ди, ж. 1) Колода, бревно. Чи на полі під копою сина забавляє, чи в діброві з під колоди вовка виглядає. Шевч. 77. На колоді сиділи музики з скрипками, цимбалами. Левиц. І. 15. 2) Cм. реваш. Шух. І. 209. 3) Составная часть п'ял. Шух. І. 254. Cм. п'яла. 4) = диби. Запишався, як Берко в колоді. Ном. № 2474. 5) Въ ручной мельницѣ: толстая доска, на которой, въ углубленіи лежать жернова. Шух. І. 146. 6) Ступа. Колода съ выдолбленнымъ углубленіемъ или углубленіями, въ которыя бьютъ песты, — въ различныхъ снарядахъ: въ ступѣ, толчеѣ, въ сукновальнѣ, маслобойнѣ и пр. Шух. I. 161, 162, 163. Мик. 481. Вас. 172. 7) Длинное корыто у колодезя — выдолбленное или изъ досокъ. Приверни коней до колоди. Харьк. 8) Улей. 9) Колода картъ. 10) У горшечниковъ: партія мисокъ, до 35 штукъ, вложенныхъ одна въ другую; ставится бокомъ въ гончарную печь. Вас. 180. 11) Стадо овецъ, идущее тѣсно. Колода — отара, як іде тісно, не в роспаш. О. 1862. V. Кух. 38. Ум. колодка, колодочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 270.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОДА"
Аксами́т, -ту, м. = Оксами́т. Через улицю перезва нам дороженьку перейшла; а все в злоті, в аксамиті і в червоних чоботях. Мет. 236.
Гультя́йка, -ки, ж. Женщина гуляка, лѣнтяйка. Ум. Гультя́йночка. Моя дочка гультяйночка, дома не ночує. Н. п.
Задо́сить нар. Совершенно достаточно, больше чѣмъ достаточно. Торік було садовини задосить. Н. Вол. у.
Зашкрумі́ти, -мі́ю, -єш, гл. = зашкарупіти (отъ тепла). Желех. Шух. І. 163.
Кіптіти, -пчу, -тиш, гл. Дымиться. Не туман то в полі кіптить, не грім грімить. Гол.
Лакеюватий, -а, -е. Съ лакейской душой. Людці лукаві, лакеюваті. Хата. XVIII.
Розмишляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розми́слити, -слю, -лиш, гл. 1) Размышлять, размыслить. Чуб. V. 302. Зачав Адам розмишлять: як би нам хліба достати. Чуб. І. 147. 2) Понимать, понять, смыслить. Так навіженний цап на ввесь окіл гукав. Хазяїн річ таку почувши, а по цапиному він дещо розмишляв.... Греб. 361.
Фудульний, -а, -е. Надменный, гордый, высокомѣрный. Як би мій фудульний брат отсе знав, то ще б в лице мені дав. Федьк.
Хімлушечка, -ки, ж. Ум. отъ хімлушка.
Чвалай, -лая, м. Неуклюжій, неотеса, вахлакъ. Борз. у. Рудч. Чп. 256. Вони не вчені, нічого не знають, чвалаями ходять, а бісів проводять. Ном. № 10457.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛОДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.