Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колодник

Коло́дник, -ка, м. Арестантъ. Посадив Іосифа в темницю, де сиділи царські колодники. Опат. 62.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 271.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОДНИК"
Вижирувати, -рую, -єш, гл. Украсить инкрустаціями (металлическими). Шух. І. 306.
Відтоплювати, -люю, -єш, сов. в. відтопити, -плю, -пиш, гл. 1) Отогрѣвать, отогрѣть въ печи сметану, простоквашу, чтобы сыворотка отдѣлилась. Відтопила сиру глечик. Харьк. 2) Отваривать, отварить. А забудьків одтопивши, підмостить напиться, то й не стане за ледащо любочка нудиться. Мкр. Н. 5.
Гарасівка, -ки Узкая красная шерстяная ленточка. гарусная лента. Желех. Гол. Од. 54. 47. О. 1862. II. 9.
Зага́тистий, -а, -е. . зага́тиста земля́ Земля, содержащая корни и пр. мѣшающее свободному движенію плуга. Черк. у.
Крятатися, -таюся, -єшся, гл. Быть занятымъ, хлопотать. Вх. Зн. 30.
Маму́ся, -сі, ж. Ум. отъ мама.
Скорняти, -няю, -єш, гл. Разбудить. Скорнєй єго. Вх. Зн. 64. Ліпше грати тихо, тихо, аби братів не скорняти. Федьк. І. 41. 2) Согнать. Вх. Зн. 64.
Ужачки, -чок, мн. Раст. Iris Pseudo-Acorus L. ЗЮЗО. I. 125.  
Уподовж нар. Вдоль, въ длину. Коли не навчила, як упоперек полу лежало, а тоді вже не навчиш, як уподовж полу. Ном. № 6009.
Шубраток, -тка, м. Инструментъ, которымъ ткачъ выглаживаетъ вытканную часть полотна. МУЕ. III. 20.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛОДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.