Бервення, -ня, с. соб. Бревна; стволы и сучья деревъ, наносимые водой.
Гургу́ц, меж. для выраженія звука отъ паденія. Як перескакував уже, гургуц! — каже.
Копатень, -тня, м. = копитень.
Ліво́руч нар. 1) Лѣвою рукою. 2) Налѣво.
Огурятися, -ря́юся, -єшся, сов. в. огуритися, -рюся, -ришся, гл. Упрямиться, заупрямиться, противиться, воспротивиться. Щоб козак в військо ходить не огурявся.
Плигом нар. Вскачь, прыжками. Дика коза біжить плигом.
Позалаштовувати, -вую, -єш, гл. Задѣлать, починить, исправить (во множествѣ).
Рамці, рамця, -ців, ж. мн.
1) = рамка.
2) = рама 2.
Ростоптуватися, -туюся, -єшся, сов. в. ростоптатися, -пчуся, -чешся, гл. Объ обуви: растаптываться, растоптаться. Старі (чоботи) он уже ростопталися.
Хвіст, хвоста, м. 1) Хвостъ. Прив'язали до хвоста коневі. 2) Иногда употребляется для обозначенія домашняго животнаго. І хвоста нема у дворі. Тільки пара хвостів осталось. Та ще й закрутки покручено, — мабуть на всяку тварь, шоб і хвоста в дворі не було. 3) Шлейфъ, хвостъ платья. Не вмієте так вертіти хвостом та крутити головою, як уміє Люцина та Рузя. 4) = нечеть. 5) Названіе одного изъ играющихъ въ плаз мальчиковъ. 6) мн. хвости = уси. (Cм. ус 3). 7) крутити хво́стом. Хитрить, вилять. Крутить хвостиками. 8) хвоста вкрутити. Сбить спесь. Швидко ми вам хвоста вкрутимо! не довго гордуватимете нами. 9) вибийте собі́ хвіст об тин. Оставьте пожалуйста ваши приставанья? Остальныя знач. Cм. подъ словомъ фіст. Ум. хво́стик, хвостиченько, хвосто́к, хвосто́чок. Кожда лисиця свій хвостик хвалить. Я курочку під пашечку, єї хвосток видко. Копитцем луг пробігає, а хвостиченьком землю замітає. Коточок заховався в куточок, тілько видно хвосточок. Піди, вовчику! — Піди, хвостику! — шутятъ надъ тѣмъ, кто, будучи посланъ, по лѣности посылаетъ за себя другого. Ув. хвостище. хвостя́ка. Здоровенний хвостяка.
