Багдаль, (-лю?, м.) Сафьянъ изъ козловой кожи.
Байдикувати, -ку́ю, -єш, гл. Ничего не дѣлать, баклушничать. Він нічого не робив, тільки байдикував. Байдикують собі дома при батьку; звісно, ні косить, ні жать не підуть.
Горта́нь, -ні, ж. Горло, гортань. Давайте тілько гортань промочити.
Джупельце, -ця, с. Ум. отъ джупло.
Дубува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Мерзнуть отъ холода. Встрѣчено только въ пѣснѣ о Паліѣ, повидимому фальсифицированной. Той, душу заклавши, свиту, бач, гаптує, а той по Сібіру мов в лузі дубує.
Полівити, -влю́, -виш, гл.
1) Свернуть влѣво.
2) — кому. Облегчиться кому, сдѣлаться лучше кому. йому полівило. Ему стало лучше (о больномъ).
Пробоєць, -йця, м. Пробойникъ.
Розшелестітися, -щуся, -стишся, гл. Приняться шелестѣть.
Рудь, -дя, м. = рудько. А ти, котку-рудю, та вимети грубу.
Тридев'ять, -ти, числ. Двадцать семь. Усе дам: хоч десять городів, або тридев'ять кладів, або чого хочете.
