Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

консоляція

Консоляція, -ції, ж. Угощеніе. Обіцяв о. Яким кого не кого (з консисторських) повести на «консоляцію», се б то... на могорич. Св. Л. 134.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 278.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНСОЛЯЦІЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНСОЛЯЦІЯ"
Брукати, -каю, -єш, гл. Ворковать. Шейк. Голубка... брукає. Pauli. II. 115.
Лазунка, -ки, ж. = варяниця. Лазунки — ті ж варениці. Ном. № 975. На мнишки ладунки, на всрениці лазунки. Ном. № 975.
Осміювати, -юю, -єш, сов. в. осмія́ти, -мію́, -є́ш, гл. Осмѣивать, осмѣять. Осміяли подруженьки подругу свою. Шевч.
Підтакачка, -ки, об. Поддакивающій человѣкъ. Въ шутку такъ называютъ второго свата (старосту). Незабаром — рип у хату до Векли старости: один таки сусід її, а другий, підтакачка, салдат. Кв. II. 118.
Попереповняти, -няю, -єш, гл. Переполнить (во множествѣ).
Ревнути Cм. ревти.
Роскузьомитися, -млюся, -мишся, гл. Расплакаться по дѣтски, расхныкаться. Зійшлися докупи та й росплакалися, росплакалися й роскузьомилися. ЗЮЗО. I. Мат. 42.
Рябіти, -бію, -єш, гл. Пестрѣть. Св. Л. 308.
Сапати, -паю, -єш, гл. Дышать съ сопѣніемъ. 2) Питать. З рота поломя сапле. О. 1861. VIII. 31. Так і сапає полумя.
Худобиця, -ці, ж. Скотинка. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОНСОЛЯЦІЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.