Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

абшитувати

Абшитува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Давать отставку, увольнять.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 2.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АБШИТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АБШИТУВАТИ"
Бундзик, -ка, м. Ум. отъ бундз. Во 2-мъ значеніи употребляется какъ прозвище для рекрутовъ, которыхъ сильно стригли въ прежнее время. Відобрали го до бундзиків. Фр. Пр. 129.
Застанови́ти, -ся. Cм. застановляти, -ся.
Зухвальство, -ва, с. Дерзость, наглость. Стор. МПр. 82.
Облизати, -ся. Cм. облизувати, -ся.
Перерубування, -ня, с. Перерубаніе, перерубка.
Пошвендати, -даю, -єш, гл. Пошляться, побродить.
Поширити, -рю, -риш, гл. 1) Распространить. 2) Cм. і поширяти.
Правдиве нар. = правдиво. Сей правдиве у Бога вірує. О. 1861. IX. 179.
Пуховий, -а́, -е́ Пуховой, сдѣланный изъ пуха. В'яже коня до ялини, а сам іде до дівчини, до дівчини до Марусі на пуховії подусі. Мет. 91.
Самоприсуд, -ду, м. Право собственнаго суда, самоуправленіе. Під самоприсудом козацьким жити. К. Бай. 63.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АБШИТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.