Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копривник

Копривник и копривняк, -ка, м. Травникъ, Sylvia. Вх. Уг. 246. Вх. Лем. 427.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПРИВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПРИВНИК"
Дали́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Отдалять.
Заверни́голова, -ви, об. Человѣкъ, морочащій другого, сбивающій съ толку.
Завору́ха, -хи, ж. 1) Движеніе (въ толпѣ). 2) = заверюха.
Замару́дити, -джу, -диш, гл. 1) Утомить скучнымъ. 2) Защекотать. Муха їм у носі замарудила. О. 1862. IX. 66.
Зачіпе́нька, -ки, ж. Предлогъ. Зачіпенька у мене на тім кутку. Черк. у.
Мо́ргавка, -ки, ж. Названіе молніи, данное ей цыганомъ (въ анекдотѣ): Моргавко, моргавко, моргни ще! нехай я собі огірочка пуп'яночка знайду. Ном. № 566.
Обкутати Cм. обкутувати.
Протепом нар. Опрометью. Харьк. у. Мирг. у.
Сущий, -а, -е. = сутий 1. Новомлинка (горілка) — води половинка, а коропська — суща. О. 1861. X. 37.
Цап'юга, -ги, м. Ув. отъ цап.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПРИВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.