Відколи нар.
1) Съ какихъ поръ. Відколи пішов, та й нема.
2) Съ тѣхъ поръ, какъ. Ще не чула, одколи живу на світі.
Відпекуватися, -куюся, -єшся, сов. в. відпекатися, -каюся, -єшся, гл. Отдѣлываться, отдѣлаться. Живуть вони собі поки що нічого, та як вона відпекається від його.
Гляганий, -а, -е и пр = ґляґаний и пр.
Городі́льник, -ка, м. Дѣлающій плетни.
Квилити, -лю́, -лиш, гл. 1) Плакать, стонать. І квилить-плаче Ярославна. І росло ж воно трудно та болезно: усе нездужає та квилить. 2) Кричать, преимущественно жалобно (о звѣряхъ, птицахъ). Вовки-сіроманці набігали, по тернах, по балках жовту кість жвакували, жалібненько квилили — проквиляли. Не ясний сокіл квилить-проквиляє, як син до батька, до матері з тяжкої неволі в городи христіянські поклон посилає.
Обляпуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. обля́патися, -паюся, -єшся, гл. Обрызгиваться, обрызгаться большими, крупными брызгами.
Образливий, -а, -е. 1) Оскорбительный.
2) Обидчивый.
Піддивлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. піддиви́тися, -влюся, -вишся, гл. Подсматривать, подсмотрѣть. Пішли під вікно піддивляться — як вона буде робить.
Половецький, -а, -е. Половецкій. Серед землі половецької.
Фуфловиця и фуфулиця, -ці, ж. = фуфалиця.
