Дворо́вий, -а, -е. Дворовый. Ой у саду вишня, у саду черешня — не любіте, дівчаточка, дворового лежня.
Де́ржава, -ви, ж. 1) Прочность, крѣпость. Нащо продовбав таку велику дірку? Мало де́ржави буде, т. е. вслѣдствіе большихъ размѣровъ дыры, окружающее ее дерево будетъ слишкомъ тонко и потому не прочно, не будетъ держать. То-же говорится о планкѣ, напр., если ее слишкомъ вытесать въ какомъ-либо мѣстѣ: тогда тамъ «буде мало де́ржави». 2) Помѣстье; владѣнія. Батько вмер, так він і зостався хазяїном на всій де́ржаві. 3) Чаще съ удареніемъ на второмъ слогѣ. Государство. 4) Власть. Хлоп у нас розуміє панську волю і силу не так, як тут, на сьому безлюдді. То була де́ржава, справді держава. За твоєї де́ржави як буде — побачимо.
Забости́, -боду́, -де́ш, гл. Заколоть.
Кохати, -ха́ю, -єш, гл. 1) Любить (кого-либо). Ой ти, дівчино, мислоньками блудиш, сама ти не знаєш, кого вірно любиш. Ой знаю, знаю, кого я кохаю, тілько я не знаю, із ким жити маю. Хто вірно кохає, той часто вітає. Батько й мати твої живуть при тобі і дякують... що ти їх при старости й кохаєш і поважаєш. 2) Взлелѣивать, возрощать, воспитывать (о дѣтяхъ, животныхъ, растеніяхъ). Кошару дитину кохала, любила, — крій себе не маю. Ой косо, косо, кохана, сім літ я тебе кохала! Cм. викохати.
Мала́й, -лая, м. 1) Хлѣбъ изъ, кукурузы, гороху или проса. Малаю, малаю, я тебе за хліб не маю. Иногда — вообще плохо выпеченный хлѣбъ, вязкій. 2) Раст. Просо, Panicum miliaceum.
Могу́тний, -а, -е. Могущественный.
Опуд, -да, м. = опудало. Проти птахів кладуть по городах туди... На о́луди ставлять хрест, із патиків, надівають на него фелеґу — подертий сердак або сорочку і вкривають старою кресанею.
Пообсікати, -ка́ю, -єш, гл. Обсѣчь (во множествѣ).
Поохаювати, -хаюю, -єш, гл. Прибрать, привести въ опрятный видъ (во множествѣ).
Роскоренитися, -ню́ся, -нишся, гл. Разростись, распространиться, размножиться. Перед вікнами роскоренився широкий кущ бузку. Рід... роскоренився великий та дужий. Я бачив, як дурний роскоренився, то я прокляв його оселю марну.
