Дороста́ти, -та́ю, -єш, сов. в. дорости́, -ту́, -те́ш, гл. Дорастать, дорасти. Ріс, ріс, не доріс, своїй неньці води не приніс. дорости́ літ. Достичь совершеннолѣтія. Меншая сестра літ не доросла.
Забрені́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Зажужжать. У полі пчілка забреніла. 2) Загремѣть, зазвенѣть, зазвучать. Зашуміли луги, забреніли ріки. Одні двері зашуміли, другі забреніли. 3) Красоваться, заблистать, засіять. Квітки забреніли на полі. Гареми мусульманські забреніли дівчатами вродливими й жінками.
Корчемний, -а, -е. 1) Принадлежащій корчмѣ.
2) Кабацкій, непотребный, непристойный. Підла чернь корчемна.
Кулага, -ги, ж. Родъ кушанья изъ муки. Наварили горщик кулаги.
Ремесний, -а́, -е́ Ремесленный. Ремесні козаки. Як ремесни́й чоловік, то й добре живе тепера — пошив чоботи та штани, от і є на хліб. Оддати дитину до ремесної науки.
Росиян, -на, м. Россіянинъ, русскій.
Сабаш, -шу, м. Шабашъ, суббота у евреевъ.
Самопас II, -са, м. Пасущій санъ свой скотъ, а не въ общественномъ стадѣ. Ми самопаси, бо кожен у нас сам свої коні пасе.
Сліпак, -ка, м. 1) Слѣпець. 2) Жив. = веретільник 1. 3) Раст. а) Lychnis vespertina Sibthorp. б) Papaver orientale L. 4) мн. Заячьи глаза. Ув. сліпачи́ще. Чого б сліпачище хтів, як би пліт бачив.
Усевладній, -я, -є. Всемогущій. Подай мені всевладню силу мови.
