Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

котел

Котел, -тла́, м. 1) Котелъ. 2) Литавры. Приїхали (в Січ), вдарила в котли, зібрались козаки. ЗОЮР. І. 168. Ум. котело́к.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 292.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОТЕЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОТЕЛ"
Етно́ґраф, -фа, м. Этнографъ.
Забобо́нний, -а, -е. Суевѣрный. Блукав би й я в химерах забобонних. К. ПС. 81.
Земизеленя, -ні, ж. Раст. Chelidonium majus. Вх. Пч. І. 9.
Кура 1, -ри, ж. 1) Пыль. Кура встає шляхом. Мир. ХРВ. 128. куру підня́ти. Переносно: занести ссору. Чорт батька зна з чого таку куру підняли. Стор. 2) Мятель. В сніжну зіму, як нема кури, отара виходить в степ. О. 1862. V. Кух. 30.
Орчиковий, -а, -е. Пристяжной.
Повивішувати, -шую, -єш, гл. Вывѣсить (во множествѣ).
Покошкати, -каю, -єш, гл. = покошлати.
Покрапати, -паю, -єш, гл. Покапать.
Попереносити, -но́шу, -сиш, гл. Перенести (во множествѣ).
Рупа, -пи, ж. Яма, въ которой держатъ зимой картофель. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОТЕЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.