Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

котко

Котко, -ка, м. Котись. Продрав котко стелю. Грин. III. 492. За що його дурно бить? Котко буде молотить. Мил. 44.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 293.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОТКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОТКО"
Вабно нар. Привлекательно, прелестно.
Ді́нниця, -ці, ж. Огорожа. I. 73, 76, 187.
Обпасти Cм. обпадати, обпасати.
Остеґа, -ґи, ж. = остюк. Вх. Зн. 45.
Очухатися, -хаюся, -єшся, гл. Обтереться, стереться. Вх. Лем. 443.
Передвічній, -я, -є. Предвѣчный. Сієш правду, сієш розум і світ передвічній. К. Досв. 240.
Розгикатися, -каюся, -єшся, гл. Много икать.
Росплатка, -ки, ж. Платежъ. Иноді, візьмеш і всі гроші, як треба на росплатки. Верхнеднѣпр. у.
Рубанисько, -ка, с. Мѣсто въ лѣсу, гдѣ вырублены деревья. Вх. Леи. 463.  
Стрюк, -ка, м. = струк. Камен. у. Ум. стрючо́к, стрюче́чок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОТКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.