Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крадючий

Крадючий, -а, -е. Крадущій. Води, Боже, і на трудящого і на крадючого. Ном. № 10134.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 297.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАДЮЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРАДЮЧИЙ"
Високо нар. Высоко. Не дивись високо, бо запорошиш око. Ном. № 2552. Ум. височенько.
Зала́щитися, -щуся, -щишся, гл. О собакѣ: начать ласкаться. То собаки гавкали, наче кого за поли ведуть, а то залащились зразу і перестали гавкать. Верхнеднѣпр. у.
Искорка, -ки, ж. Ум. отъ искра.
Міня́тися, -ня́юся, -єшся, гл. Мѣняться, обмѣниваться. Кайданами міняються, правдою торгують. Шевч. 210.
Нака́пувати, -пую, -єш, сов. в. нака́пати, -паю, -єш, гл. Накапывать, накапать. Ой у полі криниченька повна води та й накапала. Чуб. V. 986.
Пайматка, -ки, ж. = пані-матка.
Принаймні нар. По крайней мѣрѣ. Принаймні вкупі сумували, згадавши той веселий рай. Шевч. 562.
Приплющити Cм. приплющувати.
Розманіжитися, -жуся, -жишся, гл. Разнѣжиться.
Скаправіти, -вію, -єш, гл. Загноиться (о глазахъ) Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРАДЮЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.