Заверта́тися, -та́юся, -єшся, сов. в. заверну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Заворачиваться, завернуться, поворачиваться, повернуться. 2) Ворочаться, воротиться, возвращаться, возвратиться. Біжи, біжи, дитя моє, не барися: на сінечному порозі завернися. Тебе, серце, не покину, хоть покину, — завернуся, до серденька пригорнуся. Заверніться, тату, додому, — я й сама піду.
Загрюзи́тися, -жу́ся, -зи́шся, гл. Увязнуть въ грязи. Треба їм десь через дуже калну балку їхати, — вони й загрюзились.
Заплига́ти, -гаю, -єш, гл. Запрыгать.
Косатарь, -ря, м. Эпитетъ селезня: имѣющій косиці. Cм. косиця 3. Качуре-косатарю, Марусини проматарю, проси своїх гостей.
Крулевщизна, -ни, ж. Жалованное отъ короля имѣніе.
Недоумок, -мка, м. = недоум. Недоумки усе регочуть та гукають проти чоловіка мудрячого.
Похазяйнувати, -ну́ю, -єш, гл. Похозяйничать.
Придати, -ся. Cм. придавати, -ся.
Топчак, -ка, м. Мельница съ коннымъ или воловьимъ приводомъ.
Чуха, -хи, ж.? Тільки чуху пробив до вокзалу та назад, а вони давно вже приїхали. Хоролъ.
