Гав! I меж. Звукоподражаніе лаю собаки. Вовк узяв дитину да й побіг, а собака за ним: гав, гав, гав!
Да́харь, -ря, м. = Давець. Будеш дахарь, будеш і взяхарь.
Жи́лка, -ки, ж. Ум. отъ жила.
Здоро́вкатися, -каюся, -єшся, гл. Здороваться. Не здоровкайсь, коли ніхто тобі не кланяється.
Кільчитися, -чуся, -чишся, гл. Пускать ростки, проростать. Вже кільчиться гречка, пшениця. Він злиденний господарь: у його в коморі геть покільчилась пшениця.
Кургикати, -чу, -чеш, гл.
1) Визжать. Кургиче, як свиня в дощ.
2) Тихо пѣть. Гребці і весла положили, та сидя люлечки курили і кургикали пісеньок. Кургиче собі пісню під ніс.
Ли́ко, -ка, м. 1) Лыко. З однієї липи двічи лика не деруть. Кричить, мов з його чорт лика дере. не мішайтесь між чужі лика. Не мѣшайтесь не въ свое дѣло. 2) Веревки (изъ лыкъ?), которыми татары въ прежнее время связывали захваченныхъ ими во время набѣга людей. Поэтому: бути в татарськихъ ликахъ — попасть въ неволю къ татарамъ. в'язати в лина. Брать въ неволю. Попереду біжить чавуш великий і грамоту султанову читає: в'язати в лика всіх, або стинати. Ум. личко. Виміняв ремінець на личко.
Окукобити, -блю, -биш, гл. Привести въ хорошій видъ, устроить. Мій батько ту хату був окукобив. Двір так окукобив, мов кубелечко.
Повимокати, -каємо, -єте, гл. Вымокнуть (о многихъ). В людей жито або повимокає, або посохне.
Старник, -ка, м. соб. 1) Птицы или животина старшаго возраста. 2) Прошлогодняя трава, оставшаяся нескошенной. 3) Старое живое дерево. 4) = стариця 3б. 5) Старыя вещи, старый хламъ.