Балабаєчка, -ки, ж. Ум. отъ балабайка.
Грозе́нце, -ця, с. Ум. отъ грозно.
Ди́хальце, -ця, с. Ум. отъ дихало.
Домі́вка, -ки, ж. 1) Домъ — не въ смыслѣ зданія, а въ смыслѣ вообще жилья. Бідна вдова, старая жона у своїй домівці з діточками маленькими гомоніла. Чуже дитя клене-проклинає... за хліб, за сіль нарікає, з домівки зганяє. 2) Мѣсто жительства. Де твоя домівка? — У Красному. Наступив 1650 рік; посунули пани з Польщі до домівок, почали свої добра осягати, почали людей на роботу кликати. Ум. домі́вонька, домі́вочка.
Поприлучати, -ча́ю, -єш, гл. Присоединить (во множествѣ).
Посідати I, -даємо, -єте, гл.
1) Сѣсть (о многихъ). Посідали з Ісусом і ученики Його. Уся громада посідала.
Роботизна, -ни, ж. Барщина. Два дні роботизни. Ой дуки, позабірали ви наші степи й луки!... А тепер на них чужими руками роботизну справляють.
Родющий, -а, -е. = родючий. І з неволі на родющу любу землю виселяє.
Розбрехатися, -шу́ся, -шешся, гл. Поднять сильный лай. Ти винен, бра Рябко, що ніччу розбрехався. 2) Разболтаться. Троянці пяні розбрехались і чванилися без «пуття.
Стрімко нар.
1) Ровно въ высоту. Очі грають, стан високий стрімко розігнувся.
2) Круто. Стрімко крокви поставив.
3) Остроконечно. Не верши стіжка стрімко.
