Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кровник

Кровник, -ка́, м. Раст. 1) Hypericum quadrangulum. Шух. І. 21. 2) = крівавник. Вх. Лем. 428.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 310.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРОВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРОВНИК"
Воловник, -ка, м. = воловня. Ум. воловничок. Зажурилися волове в воловничку стояти. Гол. IV. 319.
Грі́мно нар. О звукѣ: сильно, громко. Стукнув у віконечко грімно. Радом. у. Починай, Солохо, — ти ж громній співаєш. Сосн. у.
Духо́вий, -а, -е. Духовный, къ духу относящійся. Якась незвичайна сміливість і духова міць. Мир. ХРВ. 4.
Збру́я, -ру́ї, ж. Сбруя. Постав коня у станочку, повісь збрую на кілочку, а сам іди у нову світлочку. Лавр. 64.
Кутниця, -ці, ж. Прямая кишка. Росомаха запуска скотині лапу під хвіст та видира кутниню. Радом. у.
Ме́льничок, -чка, м. Ум. отъ ме́льник.
Можли́вість, -вости, ж. Возможность. Желех.
Підкладка, -ки, ж. 1) Предметъ, служащій для подкладыванія подъ что нибудь. Од хвіртки до ґанку й до комори лежали по землі стежкою, збиті докупи, дві дошки на підкладках з колодочок. Левиц. Пов. 20. 2) Подкладка (одежды). 3) Подошва башмака. Вх. Зн. 49.
Понористий, -а, -е. Изрытый, неровный (о дорогѣ). Шух. I. 81.
Цєп'є, -п'я, с. = курча. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРОВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.