Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блискання

Блискання, -ня, с. Сверканіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 74.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛИСКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛИСКАННЯ"
Бойовище, -ща, с. Поле битвы. К. ЧР. 173.
Брисько, -ка, м. Имя собаки. Вх. Лем. 394.
Висинити Cм. висинювати.
Відректи, -ся. Cм. відрікати, -ся.
Ґалу́нок, -нку, м. 1) = Ґальон. Вх. Лем. 407. 2) = Ґальонка. Вх. Лем. 407.
Ґльо́ґати, -ґаю, -єш, гл. Глотать не жевавши.
Іменинник, -ка, м. Именинникъ. Шевч. (О. 1862. III. 17).
Непохибний, -а, -е. Безошибочный, вѣрный. Він правдою непохибною дише. К. ЦН. 193. Непохибну тобі про це дам раду. К. ЦН. 270.
Ослононько, -ка, м. Ум. отъ ослін.
Скошувати, -шую, -єш, сов. в. скоси́ти, -шу́, -сиш, гл. Скашивать, скосить. Г. Барв. 224. Косарь непевний, мовчки скосить. Шевч. Молоде, то як косою скосило. МВ. ІІ. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛИСКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.