Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кругойдучий

Кругойдучий, -а, -е. Поворачивающійся въ видѣ круга. Над глибоким кругойдучим яром стоїть у руїнах, колись-то пишний замок. К. (О. 1861. II. 234).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 312.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРУГОЙДУЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРУГОЙДУЧИЙ"
Вилучити Cм. вилучати.
Виходити, -джу, -диш, гл. 1) Исходить. Всі лужечки виходила. Мет. Багато світу виходила. О. 1862. V. 77. 2) Достичь, добиться хожденіемъ. Ходив три дні, та виходив злидні. Ном. № 10936. Дай руками, а не виходиш ногами. Чуб. І. 247. Три дні ходив Антосьо по селі і виходив аж три злоти. Св. Л. 40. 3) Проходить. І де ти, Чіпко, ходиш? де ти бродиш?:.. Ось до якої пори виходив. Мир. ХРВ. 9.
Змагливий, -а, -е. Спорливый, задорный. Він трохи змагливий був. О. 1862. V. 35.
Кожушище, -ща, с. ув. отъ кожух.
Кравецтво, -ва, с. Портняжество. Швець знай своє швецьтво, а в кравецьтво не мішайся. Ном. № 9573.
Напра́вити Cм. направляти.
Послушничок, -чка, м. Ум. отъ послушник.
Постаритися, -ріюся, -єшся, гл. Состарѣться. Обоє постарились. Єв. Л. І. 7.
Росхідний, -а́, -е́ Расходящійся. То став оке брат старший та середульший на полівку ізбігати, на степи широкі, на великі дороги росхіднїі. АД. I. 116.
Таралишник, -ка, м. Раст. Gentiana cruciata L. Анн. 154.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРУГОЙДУЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.