Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крученик

Крученик, -ка, гл. Табакъ въ свернутыхъ листьяхъ. Вх. Зн. 30.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 316.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРУЧЕНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРУЧЕНИК"
Вигубляти, -ля́ю, -єш, гл. = вигублювати. КС. 1882. IX. 588.
Воїнство, -ва, с. Воинство. Духом уст його небесне воїнство з'явилось. К. Псал. 74.
Калека, -ки, ж. Налимъ. Желех.
Конюхарити, -рю, -риш, гл. Быть конюхомъ. Вх. Зн. 28.
Оскаржувати, -жую, -єш, сов. в. оскаржити, -жу, -жиш, гл. Обвинять, обвинить, пожаловаться на кого.
Переламати, -ма́ю, -єш, гл. Переломать многіе предметы одинъ за другимъ.
Перелюбний, -а, -е. Прелюбодѣйный, блудный. Перелюбна любов. К. ПС. 46. О ви, перелюбне і людожерне плем'я. К. ХП. 55.
Правдешній, -я, -є. Настоящій. Він правдешній буковинець. Федьк.
Розмежувати Cм. розмежовувати.
Утеча, -чі, ж. = утік. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРУЧЕНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.