Безпарий, -а, -е. 1) Не имѣющій пары, безпарный. Безпарий віл.
2) Неженатый.
Властивий, -а, -е. Свойственный.
Дзє́кання, -ня, с. Употребленіе дзє вмѣсто де.
До́сіль нар. = досі.
Ле́нта, -ти, ж. Лента (взято изъ русск. яз.). Куплю собі шаблю золотую, а до шаблі ленту голубую.
Ло́кша, -ші, ж. Лапша. Локшу кришать. Ум. локшенька, ло́кшечка.
Мисли́вий, -а, -е. 1) Любящій заниматься охотою. 2) = мисливець 1. Гукнув, щоб скоріш мисливі збірались — на полювання поїде. 3) Способный. Умный, находчивый. Пилипиха усю пригоду нашу знала, а ради не знаходила, хоч яка була мислива собі. 4) Гордый, неприступный, своенравный. Ум. мисли́венький. Ні ради в вас, ні поради не спита, не шукає; поводиться, як той пан з підданками. — Що 'тсе ти, любко, що 'тсе? Може він трохи і мисливенький собі вдався, та він же на те і розумний у нас.
Попідгрібати, -ба́ю, -єш, гл. Подгресть. (во множествѣ). Оту солому попідгрібай до ожереду.
Росточуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. росточи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Разбрасываться, разбросаться, разсыпаться, развѣяться.
Спроквола нар. Не спѣша. Як робиш спроквола, не скоро втомишся.
