Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кугава

Кугава, -ви, ж. Скалистое ущелье, пропасть; обрывъ. Вх. Зн. 30.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 318.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУГАВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУГАВА"
Адама́шковий, -а, -е. Сдѣланный изъ адамашка, шелковый, адамашковый. Желех.
Відсипати, -па́ю, -єш, сов. в. відсипати, -плю, -плеш, гл. 1) Отсыпать, отсыпать, отмѣрять, отмѣрить что-либо сыпучее. Відсип і мені трохи борошна. Треба відсипати хліб у гамазею, що весною позичали. Зміев. у. 2) Отливать, отлить. Відсипала борщу в глечик.
Ґелева́ч, -ча, м. Брюханъ. Угор.
Даре́вний, -а, -е. = Даремний. Тому і світ великий, кому хліб даревний. Ном. № 1418.
Ковбасник, -ка, м. Колбасникъ.
Монасти́рь и пр. = манасти́рь и пр.
Отісонька, -ки, ж. Ум. отъ отоса.
Повтирювати, -рюю, -єш, гл. Тоже, что и ути́рити, но во множествѣ.
Похватати, -та́ю, -єш, гл. = похапати.
Прогорниця, -ці, ж. Круглая дыра въ центрѣ верхняго жернова ручной мельницы. Шух. І. 104, 106.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУГАВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.