Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кугина

Кугина, -ни, ж. Раст. Prunus mahaleb. ЗЮЗО. І. 132.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 318.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУГИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУГИНА"
Го́рдити, -джу, -диш, гл. Пренебрегать. Знати, вона мною гордить. Голов. Убогими не гордили. Драг. 169.
Дімени́ця, -ці, ж. Нарывъ подкрыльцовой впадины. Екатер. у. Слов. Д. Эвар. Cм. Диминиці.
Духове́нство, -ва, с. Духовенство. Левиц. КС. 6.
Загалу́нити, -ся. Cм. загалунювати, -ся.
Золотаренко, -ка, м. Сынъ золотыхъ дѣлъ мастера.
Лози́ння, -ня, с. соб. Лоза. Ув. лозиня́чча.
Навко́лішки нар. На колѣни. Вона так і впала навколішки. Кв.
Однораз нар. Сразу, вдругъ. Пішов і однораз знайшов його. Борз.
Призабути, -буду, -деш, гл. Нѣсколько забыть. Призабув своє рідне слово. Г. Барв. 489. Тим часом мене тут призабули. Г. Барв. 317.
Прикропити, -ся. Cм. прикропляти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУГИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.