Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кулачник

Кулачник, -ка, м. Кулачный боецъ. Боєць, ярун і задирака, стрілець, кулачник і рубака, і дужий був з його хлопак. Котл. Ен.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 322.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛАЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛАЧНИК"
Блискати, -каю, -єш, гл. 1) Сверкать. Ніч темна, темна, тільки блискавка блискає. МВ. І. 141. І дощ не йде, і хмар нема, тільки блискає. Грин. ІІІ. 308. Йдуть (косарі) мовчки, тільки коси блискають. Греб. 401. 2) Бить задомъ, лягать. Та бий її, нехай не блискає бісова худоба. Канев. у.
Блудящий, -а, -е. = блудний 1 Блудящий син. Грин. ІІІ. 141.
Грідушки́(-шок,, ж?). Переднія части кептара. Шух. І. 122.
Зашморгнути, -ся. Cм. зашморгувати, -ся.
Квасити, -шу, -сиш, гл. 1) Квасить. 2) Окислять. 3)губи. Имѣть кислую мину. Жінкам та дітям можно квасить губи. Сніп. 22.
Наме́сти́ Cм. намітати.
Оксамитовий, -а, -е. = оксамитний. Левиц. Пов. 97. Оксамитові жупани. Шевч. В оксамитовій траві. Щог. B. 104.
Підсудник, -ка, м. Подсудимый. Ваш підсудник. К. Бай. 120.
Риндзя, -зі, ж. Телячій желудокъ. Вх. Зн. 59.
Шальвіра, -ри, м. Мошенникъ, плутъ. Отак шальвіра забрав гроші, а роботи, як бачите, нема нічого. Брацл. у.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЛАЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.