Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блоха

Блоха, -хи, ж. 1) Блоха, Polex irritors. Блоха кусає, а за що — не знає. Ном. № 3118. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 54. Чуб. IV. 40. 3) — консисторська. Консисторскій чиновникъ. Св. Л. 134.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 75.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛОХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛОХА"
Бідашний, -а, -е. = Бідолашний. Трава сніжечком біленьким припала, бідашний степ став сумувать. Греб. 387.
Боля, -лі, ж. Дѣтск. Картофель. О. 1862. IX. 118.
Виступка, -ки = покритка. Вх. Зн. 7.
Відчалювати, -люю, -єш, сов. в. відчалити, -лю, -лиш, гл. Отчаливать, отчалить. Самі ученики його відчалили. Єв. І. VI. 22. Зараз поставивши возок з кіньми на пором і відчалили. Стор. І. 146. — каюк од берега. Оттолкнуть челнокъ отъ берега. Черном.
Журавли́ний, -а, -е. Журавлиный.
Оружжя, -жя, с. Оружіе. (Салдата) у мундир уберуть, оружжа дадуть. Рудан. І. 23. До оружжа: до хліба та до ножа. Ном. № 12278. Ум. оруженько. Мет. 239.
Смердіти, -джу, -диш, гл. Вонять. Хата пусткою смерділа. Шевч.
Течка, -ки, ж. Ум. отъ тека.
Умивання, -ня, с. Умываніе. Ум. умиваннячко. Вибілило личко умивиннячко. Чуб. ІІІ. 145.
Шторцом нар. Прямо, вертикально, торчкомъ. Мик. 480.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛОХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.