Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блуд

Блуд, -ду, м. 1) Блужданіе. блудом ходити. Блуждать; не знать, куда идти, что дѣлать. Тра, щоб у селі були такі, котрі перед ведуть, а без їх блудом люде ходять. Камен. у. у блуд піти. Пойти блуждать. А третяя дочка у блуд пошла, приблудилася да й у луг темний. Чуб. V. 91. 2) Нечистая сила, сбивающая съ дороги. Як кого нападе блуд, нехай згадає, в який день було Різдво, візьме землі з під ніг і посипле собі на голову. Ном. № 284. Як на чоловіка блуд нападе, то серед села дороги не найде. Фр. Пр. 61. Блуд мі сі вчепив. Фр. Пр. 61. Чи ті блуд напав? Ты съ ума сошелъ? Фр. Пр. 61. 3) Родъ дѣтской игры. Ив. 27. 4) Блудъ, прелюбодѣяніе. А вслід летить янголь його, а його ввіщає, на гріх, на блуд, на розбойство не допущає. Грин. ІІІ. 141.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 76.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛУД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛУД"
Арнау́тка, -ки, ж. Сортъ пшеницы: арнаутка, бѣлотурка. ЗЮЗО. І. 139.
Гадовий, -а, -е. Змѣиный, свойственный гаду. Гадове Кодло. Бранное слово. Енея, гадового сина, пужни по своєму. Котл. Ен. IV. 36. Гадова свинота. Ном. № 12403.
Гидючий, -а, -е. Отвратительно гадкій. отвратительно мерзкій, крайне плохой. Таке гидюче, що й глянути на його не хочеться. Полт.
Діло́ва́ння, -ня, с. Заборъ. К. ЧР. 424. Двір у його обгорожений ділованням. Новомоск. у. Ой ти дівчино, моє мальовання, подай мені ручку через діловання. Чуб. V. 1204.
Крамарський, -а, -е. Торговый, купеческій. Говорив про свої крамарські діла. Мир. Пов. І. 172. Крамарський віз простугонить. МВ.
Ороховий, -а, -е. = гороховий. Грин. III. 102.
Отеса, -си, ж. Веревка, соединяющая концы передней оси съ оглоблями. І отесу можна в кишку затягнуть, аби не бурчала. Ном. № 12172.
Почвара, -ри, ж. Привидѣніе.
Розбишака, -ки, м. Разбойникъ, буянъ. Називають мене бурлакою, а мого товариша розбишакою. Чуб. Яка ж ватага розбишак! Котл. Ен. І. 16.
Розреготатися, -чу́ся, -чешся, гл. Расхохотаться. Коли б мертвий чув, як вона баляси точить, то й той би розреготався. Кв. І. 158.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛУД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.