Безувірка, -ки, ж.
1) Невѣрная, басурманка.
2) Злая, безсердечная женщина. Cм. бузувірка.
Відземок, -мка, м. Часть древеснаго ствола до вѣтвей.
Ма́заний, -а, -е. 1) Мазанный, помазанный. Мазаний періжок. 2) Избалованный, изнѣженный. Вона така вже стала мазана. Мазана паляниця хороша, та не дитина. Мазана дитина ледача. Дядькови (діти), звісно, мазаніші, — муляться.
Ме́жень и межінь, -ні, ж. Средина лѣта, лѣто. Добич (у рибалок): весняна — до Тройці, межена — до Покрови, просол — до заговін, або до Миколая... Настояща добич — то межінь. Сказано — літо: на все хороше: чи хліб упорать, чи в рибальстві зарибалить. побереж. Въ
Насічка, -ки, ж.? Коли коні їдять січку, держи й насічку.
Обаранити, -ню, -ниш, гл. Окружить со всѣхъ сторонъ, напасть со всѣхъ сторонъ. Діти обаранили мене за гостинцями. Обаранили колісничку: одна в одну щоку цілує, друга — в другу. Собаки його обаранили. Бджоли як обаранили його.
Погойднути, -дну, -неш, гл. Покачнуть (растеніе или что-либо висящее). Вітер повійне, погойдне те поліно, то воно об дерево й стукає.
Роскопотитися, -чуся, -тишся, гл. Раскошелиться. Оце я, бабусе моя, зайшла була до своїх та и роскопотилась на кілька вісьмушок.
Тамбурок, -рка, м. Родъ ручныхъ пялецъ.
Щедрець, -ця, м. Щедро дающій.
