Благословляти, -ля́ю, -єш, сов. в. благословити, -влю, -виш, гл.
1) Благословлять, благословить, давать, дать благословеніе. Владика благословляє нас на рушення. Благослови ж мене, та мій батеньку, на сім посаді сісти.
2) Славословить, восхвалять, величать. І Господа благословляла за долю добрую твою. Благословив Бога.
Заду́мати, -ся. Cм. задумувати, -ся.
Звиня́ти, -ня́ю, -єш, гл. = вибачати. На те просили, що в ріт носили, — звиняйте.
Злий, -а, -е. 1) Злой. Зняли з нього головоньку злії басурмани.
2) Дурной, нехорошій. Хто чинить хоч добрее, хоч злее в первий раз, не буде таково, як не першина. Ой не їдь, рідненький, бо дороженька злая. Ой, дитино моя мила, що ти злого учинила? Як я тобі вина дам, коли на тобі злий жупан?
Іконостас, -су, м.
1) Иконостасъ.
2) Родъ писанки.
Повивчатися, -чаємося, -єтеся, гл. Выучиться (о многихъ). Повивчалися ми всі прясти.
Поклонити, -ся. Cм. поклоняти, -ся.
Понасмальцьовувати, -вую, -єш, гл. Намазать жирнымъ (во множествѣ).
Послизнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Поскользнуться. Як послизнувся, та й упав.
Тряскати, -каю, -єш, гл. Хлопать. Аби Біг ласкав, а батіг тряскав.
