Богодухновенний, -а, -е. Боговдохновенный. Псалми.... богодухновенний Давид оставив нам у Псалтирі.
Борсук, -ка, м. Барсукъ.
Гучли́вий, -а, -е. Гудящій, жужжащій. Хрущі літають гучливі.
Набагня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. набагни́ти, -гню́, -ни́ш, гл. Нагрязнять, нагрязнить.
Накопа́тися, -па́юся, -єшся, гл. 1) Накопаться. Накопався я сьогодня на вгороді грядок, — аж спина болить. 2) Навязаться, придраться. Я й не хотів іти туди, так вона накопалась: іди та й іди! Старшина на мене накопався, щоб мене струтити з місця.
Наштрикувати, -кую, -єш, сов. в. наштрикнути, -кну, -не́ш, гл.
1) Накалывать, наколоть, натыкать, наткнуть. Наштрикнув картоплину на ціпок, а тоді як кине нею.
2) сов. в. наштрикати, -каю, -єш. Втыкать, повтикать во множествѣ. Наштрикає скрізь у стіну голок, а тоді й сама не знайде, де вони.
3) сов. в. наштрика́ти, -ка́ю, -єш. Толкать, натолкать (палкою). Сховав він його у подушки, а соцьких намовив, ті ось прибігають, ну шукати та ціпками у подушки, у подушки, — добре таки наштрикали старому боки.
Нявчати, -чу, -чи́ш, гл. Мяукать. І в голос, мов кішки, нявчать.
Страховинний, -а, -е. Страшный, полный ужасовъ. Се страховинна казка для малечі.
Тугий, -а, -е. 1) Тугой, упругій. Щоб була туга як коліно. (Посадивши капусту, примовляютъ).
2) Крутой, густой. Туга грязь.
3) Твердый (о камнѣ).
4) Сильный, крѣпкій, суровый. Туга зимойка.
5) Несговорчивый, упрямый, крутой. Я чоловік не тугий: дасте 25 карбованців, то й ваш кінь.
6) О рѣчи: тяжелый. Уся мова його була якась туга, лемехувата. Ум. тугенький, тугесенький.
Чистобреха и чистобрьоха, -хи, об. Кто вретъ искусно, безъ запинки. Инший і правди так..... не роскаже, як він було збреше: уже чистобрьоха був покійний!