Біленце, -ця, с. Холстъ, полотно. Ох я там на річці біленце білила, ох там же я, мати, віночок згубила.
Брага, -ги, ж.
1) Брага, родъ напитка (изъ просянаго солода). Лемішку і куліш глитали і брагу кухликом тягли. І кубками пили слив'янку, мед, пиво, брагу, сирівець, горілку просту і калганку.
2) Брага, спущенный заторъ, — имъ кормятъ скотъ. Пили, як брагу поросята, горілку так вони тягли. Ум. бражка. бражечка. А що їли? — Кашку. А що пили? — Бражку. Браго ж моя, бражечко медовая, з ким я тебе пить буду, молодая?
Виволанка, -ки, ж.
1) Избраніе. Повідають люде, же дієта буде, я на виволанку заспівам співанку.
2) ви́воланка. Изгнанница, выгнанная. Бранное слово у гуцуловъ.
Вішальниця, -ці, ж. Висѣлица.
Запрага́тися, -га́юся, -єшся, сов. в. запрагти́ся, -гнуся, -нешся, гл. Желаться, пожелаться, захотѣться. Що тобі ся запрагне?
Лесту́н, -на, м. Льстецъ. Поки в коморі єсть і в скрині, лестун потреться в сій хатині.
Підручний, -а, -е. 1) Подвластный, подчиненный.
2) О конѣ, волѣ: запряженный съ лѣвой стороны. Борозного бий, а підручний і так почує.
3) Одинъ изъ играющихъ въ карточную игру хвиль.
Повихрищуватися, -щуємося, -єтеся, гл. = повихрещуватися.
Припалювати, -люю, -єш, сов. в. припалити, -лю, -лиш, гл. Опалять, опалить, обжигать, обжечь, прижигать, прижечь, припаливать, припалить. Приходить на своє поле, дивиться, — аж... сонце припалило його. Полетів би та не мушу, припалила дівчина мою душу, ой чи огнем, чи водою, чи своєю хорошою вродою.
Тягло, -ла, с.
1) Лямка, приспособленіе для тяги невода, парома и пр. Літом невід на тяглі тягнуть до одмілу, а зімою рубають вікна у кризі.
2) Рабочая скотина, рабочій скотъ. Здохне мабуть не сьогодні — завтра бідне тягло без сіна. Чи багато тягол було на роботі? Также: комплекта воловъ въ три-четыре пары для плуга.
3) Шутливо: трубка курительная со всѣми принадлежностями (кисетомъ съ табакомъ, кресаломъ, кремнемъ, трутомъ). А виймай лишень своє тягло, та покуримо люльки.
4) тягло́м тягти. Тащить по землѣ. Ум. тяге́льце.
