Вдівонька и вдівочка, -ки, ж. = удівонька, удівочка.
Відрізнити, -ся. Cм. відрізняти, -ся.
Гомонли́вий, -а, -е. 1) Говорливый, болтливый, разговорчивый. То був дуже гомонливий, а то й на мову не дається. Параска знов весела і гомонлива. 2) Шумный.
Горба́нь, -ня́, м. Горбунъ.
Знахоровитий и знахуровитий, -а, -е. Умѣющій знахарствовать. А його жінка та була якась знахоровита.
Кісник, -ка, м.
1) Косоплетка; лента, вплетенная въ косу. Захотіла гиря нових кісників. А чому ти й досі ніколи не вплетеш кісники оті, що тітка привезла?
2) Торговецъ косами для косьбы, разъѣзжающій по селамъ. Ум. кісничок. Бач, чого гирі забажалось — кісничків!
Курець, -рця́, м. Курильщикъ. Коли ти курець, май свою люльку й тютюнець. Ти курець? — Курець, ясновельможний пане!
Окови, око́в, ж. мн. Оковы.
Устилати, -лаю, -єш, гл. = устеляти. Зеленим барвінком камінь устилати.
Утирати, -раю, -єш, сов. в. утерти, утру, -реш, гл. 1) Утирать, утереть, обтереть (лицо и его части). Утри мої смажні уста, а сахарні і сам утру. Не втирайте ж мої сльози, нехай собі ллються. утерти но́са. а) Вытереть носъ. б) Проучить, задать хорошенько, срѣзать. 2) — пря́жу = відмащувати, відмастити. 3) Только сов. в. Истолочь, смолоть извѣстное количество (сахару, соли, зеренъ). Втри сім'я. утерти маку. Кромѣ прямого значенія: задавать, задать трепку. Тепер уже не втре мені, як вчора, маку. 4) Сбивать, сбить. І Риму гордого втирає рога. 5) Только сов. в. Выпить. Не здужав голови звести, поки не випив півквартівки з імбером пінної горілки і кухля сирівцю не втер.