Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лая

Лая, лаї, ж. Стая собакъ. Куди панська лая, туди й сучка моя. Ном. № 1316. Лая — песє весілє. Шух. І. 212.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 348.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАЯ"
Брень, меж. = Бринь.
Брескинка, -ки, ж. Ум. отъ брескиня.
Дуженько нар. Ум. отъ дуже. Довольно сильно.
За́полоч, -чі, ж. 1) Цвѣтныя бумажныя нитки, употребляемыя для вышиванья. Чуб. VII. 427, 415. Ходила Катря у Любчики, ніби то заполочі позичати червоної. МВ. ІІ. 102. Шила-пошила три шириночки... третю пошила та заполоччу. Чуб. III. 397. 2) Раст. = чаполоч. ЗЮЗО. І. 125.
Клап, -па, м. 1) Родъ зубца въ одеждѣ. Гол. Од. 22. 2) = капель. Гол. Од. 69. 8) мн. Объ ушахъ свиньи. Ум. клапоньки. Прийшла свиня до коня та й каже: «Ось бо й я румак!». А кінь одказав: «І ніженьки коротенькі, і ушеньки клапоньки, і сама як свиня». Ном. № 7931.
Корзити гл. = корзати. Мнж. 182.
Повередувати, -ду́ю, -єш, гл. Покапризничать, поприхотничать.
Солодкомовний, -а, -е. Сладкорѣчивый, краснорѣчивый. О. 1862. IX. 124.
Сплюх, -ха, м. Названіе зайца. Вх. Пч. II. 6.
Травиця, -ці, трави́ченька, трави́чка, -ки, ж. Ум. отъ трава.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.