Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

легкий

Легкий, -а́, -е́ Легкій, легковѣсный; нетрудный. Нехай йому земля легка (о покойникѣ). Ном. № 351. Хліб глевкий, на зуби легкий. Ном. № 12288. Іде вовк та й думає: «Який я дурень єсть! Чи я пан, чи що, шо ще захотів легкого хліба»? Рудч. Ск. І. 7., Ум. леге́нький, леге́сенький. Легеньке суденечко, срібне веселечко. Чуб. V. 976. Над широкими сіножатями, над зеленими ярами повстав легесенький туман. Левиц. І.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 350.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕГКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕГКИЙ"
Байлога, -ги, ж. = байлова. Херс.
Бризнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бризкати. 1) Брызнуть. Навіть дощ ніколи не бризне на цей великий пісок. Дещо. 2) Упасть (въ воду). Росхитавшись, бризнув в воду. Котл. Ен. II. 42. 3) Ударить. Бризнула невістку по зубах. 4) бризнув му в живі очі. Сказалъ ему рѣзко правду, сказалъ дерзость. Фр. Пр. 126.
Гадючка, -ки, ж. 1) Ум. отъ гадюка. 2) гадючку вкинути, впустити. Сдѣлать пакость. Здається і друже, а гадючку впустив. Ном. № 9536.
Заране́ньконар. Ум. отъ зарані́.
Зшукати Cм. зшукувати.
Кінчак, -ка, м. Мечъ съ узкимъ лезвіемъ.
Коловодник, -ка, м. Птица: лонзикъ. Totanus. Вх. Зн. 27.
Острокольний, -а, -е. Остроконечный. Острокольний лом. Борз. у.
Пльоваки, -ків, мн. = пльова. Лебед. у.
Трібувати, -бу́ю, -єш, гл. = требувати. Вх. Лем. 475.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕГКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.