Болотяник, -ка, м. Чортъ, живущій въ болотѣ.
Відкрадатися, -даюся, -єшся, сов. в. відкрастися, -дуся, -дешся, гл. Уходить, уйти украдкой. Мене мати лає, гулять не пускає, ой я відкрадуся да й нагуляюся.
З'їма́ти, -маю, -єш, гл. Поймать. Хотіли дівчиноньку з'їмати.
Катюжний, -а, -е. Принадлежащій катюзі. Не ти, розбійнику, а тілько катюжні руки твої.
Ма́тушчин, -на, -не. Принадлежащій попадьѣ, игуменьѣ.
Опороти, -рю, -риш, гл.
1) Распороть. Ішов коло тину, зачепився об тин і опоров свитину.
2) Ударить сильно. Чоловік як опоре його кийком.
Поди, -дів, м. Низменныя мѣста, долина. Cм. під 1.
Полог, -гу, м. 1) Роды, разрѣшеніе отъ бремени. Ой Маруся в полозі лежала, чорним шовком головку зв'язала. у поло́гах бути. Рожать. Жінка була в пологах. 2) мн. пологи. Низьменная равнина по лѣвымъ берегамъ рѣкъ.
Простолюдний, -а, -е. Простонародный. Вибивається з вузького кола простонароднього побуту.
Уложитися, -жуся, -жишся, гл.
1) Уложиться. Торбо, торбо, укладайсь! Вона гі уложиться.
2) Улечься. Вона вже уложилася слабая і стогне. Cм. укладатися.